Тік - Ще Так Далеко До Весни

Сама не подумала, нащо –
Пішла і забувши про літо.
Не вернешся більше нізащо.
Повернеш назад усі квіти...
Літала, не думала в безвісті –
Чекала повернення раю.
Сумними думками тверезості.
П’яніла від чорного чаю.
Ще так далеко до зими і до морозів.
Навіщо спомини сумні, навіщо сльози.
Ще так далеко до весни, або до літа.